Конспекти уроків

1 клас

Урок музики з ігровими елементами в 1 класі

Тема семестру : «Музика розповідає»

Тема уроку : «Свято Осені»

Мета:

а) навчальна –доповнювати знання дітей про змістовні можливості музики, вчити визначати настрій музичного твору за допомогою виразних характеристик ,виражати словесно і в рухах зміст і характер музики, ознайомити з творчістю П.І.Чайковського, ознайомлення з елементами музичної грамоти;

б) розвивальна – розвивати музичні здібності (почуття ритму, музично –слухові уявлення, музичну пам'ять); вокально - хорові навики (артикуляція, дикція, дихання); навики художнього виконання музичного твору (фразування, динаміка); психічні процеси (мислення, увага, пам'ять, уява, мовлення);

в) виховна – виховувати естетичний смак, інтерес до музики;уміння уважно слухати музику, любов та повагу до музики композиторів – класиків, виховувати ціннісне ставлення до музичного мистецтва, любов до природи, інтерес до різних видів музичної діяльності на уроці.

Методи: - словесні (розповідь-пояснення,бесіда);

наочні (ілюстрація, демонстрація);

практичні (гра, інсценізація, пластичне інтонування).

Тип уроку:комбінований.

Програмовий і музичний матеріал:

для музичного сприйняття: В.Косенко «Пасторальна»;

для виконання: музичне привітання «Добрий день», розспівка в кількох варіантах, українські народні пісні «Ой до нори, мишко», « Ходить гарбуз по городу».

Обладнання: музичний інструмент , магнітофон, ІКТ, музичні інструменти, підручник ( Л.Аристова, В.Сергиенко «Музыкальное искусство» 1 кл. К., Видавничий дім «Освіта», 2012р.), музичні таблиці, картки, магнітна та шкільна дошка, репродукції картин, виставка малюнків учнів.

Очікувані результати: учні сприймають та інтерпретують музичні композиції; виразно виконують музичний твір, акомпануючи собі на музичних інструментах; усвідомлюють важливу роль музики в житті людини та можливості музичного мистецтва відображати світ природи та світ людських почуттів.

                                                       Хід уроку

І. Організаційна частина

1. Діти входять до класу під музику «Гарний танець гопачок»

(сл. Л.Компанієць, муз .А. Філіпенко)

2. Музичне вітання : а)

б ) «Добрий день!». Вітаємося весело, чітко вимовляючи слова:

- учні: « Перший  прийшов у клас,

Привітає він всіх нас!»

вчитель: «Добрий день вам , діти!»

учні: «Добрий день!»

Визначення настрою дітей.

ІІ. Актуалізація опорних знань . Девіз уроку: «Слухаємо і чуємо!»

Мотивація . Оголошення теми уроку.

- Ми вже знаємо, що музика, з – поміж усіх інших видів мистецтв, може найкраще розповісти про людину, виразити її почуття та настрій.

Музика супроводжує людину в різні моменти її життя: у радості і в горі, у праці і у відпочинку. Вона є скрізь. І народжується вона серед безлічі кольорів,звуків, рухів:

Послухай , музика навкруг.

Вона є скрізь: в самій природі.

Чарує нас, і при нагоді

Дарує радість кожен звук.

А часом так воно буває -

Вона із нами розмовляє…

А про що може розмовляти , розповідати музика, ми будемо говорити сьогодні на уроці.

Послухайте загадку до кінця, а потім всі разом дайте відповідь, про що саме нам буде розповідати музика:

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить

Сонце вже не припікає

І коли це все буває? (Восени)

Так , вірно це осінь! Гарна , красива чарівниця - осінь! А з чим у вас асоціюється осінь? (листячко летить, хмаринки, дощик, грибочки…).

Погляньте довкола. Стоїть чарівниця осінь. Вгорі бездонне синє небо. Тепле лагідне сонечко дивиться у вікно привітно і весело. А все навколо розмальоване теплими барвами. Повітря напоєне пахощами, які бувають тільки восени. Давайте підемо з вами у світлу казку осіннього золотого лісу на «Свято Осені». Погляньте на малюнки, які ви принесли на урок. Скільки в них тепла, любові і осінніх чар! Дерева яскраві, золоті, оранжеві, жовті, зелені. Якого кольору тільки тут нема! А які вам звуки вчуваються, коли ви дивитесь на ці картини?

Відповіді дітей ( Шурхіт листя, свист вітру, цвірчання коників...)

Вчитель. - Послухайте уважно музику В.Косенко « Пасторальная»

( підручник , стор.22)

Які почуття передає музика?

Який настрій нагадує вам музика?

За допомогою якого кольору ,ти бачиш цю мелодію ?

Як звучала музика тихо, повільно чи голосно?

Нам на уроці допомагає МУЗИКУСА (радісно, спокійно, просветленно).

( Довідка для вчителя)

Біографія

Косенко Віктор Степанович (11 листопада (23 листопада) 1896, Петербург — 3 жовтня 1938, Київ) — український композитор, піаніст, педагог.

1918 року закінчив Петроградську консерваторію по класам композиції у Н. А. Соколова та фортепіано у І. С. Миклашевської. З 1918 викладав у Музичному технікумі в Житомирі (пізніше — директор Житомирського училища). В 1938 році училищу було присвоєно його ім'я. З 1929 викладав у Київському музично-драматичному інституті (з 1932 — професор). В 1934-37 працював у Київській консерваторії. В історію української музики Віктор Косенко увійшов, насамперед, як неперевершений лірик. Його вокальна, камерна і симфонічна творчість наповнена романтичними інтонаціями слов'янської музики і народної пісні.

Одному з небагатьох українських композиторів того часу — Косенкові пощастило отримати європейську музичну освіту. Його дитинство пройшло у Варшаві. Він був справді вундеркіндом: у шість років, не знаючи нот, грав на слух Патетичну сонату Бетховена. Унікальні здібності хлопчика розвивали професори Варшавської консерваторії. Музичну освіту Косенко продовжив у метрів Петербурзької консерваторії. Її тодішнім директором був відомий російський композитор Олександр Глазунов. Оцінивши обдарованість Косенка, Глазунов звільнив його від платні за навчання. У Петербурзі юний музикант зустрічався з Рахманіновим, Скрябіним. Більшу частину життя Віктор Степанович прожив у Житомирі. Тут Косенко і його друзі-музиканти створили мистецьке середовище, яке не поступалося столичному. Як згадує співачка Зоя Гайдай, їхніми слухачами були, насамперед, селяни, робітники і солдати. На життя молодий Косенко заробляв ілюструючи музикою німі фільми. Сучасники розповідають, що глядачі бігали за ним із кінотеатру в кінотеатр, щоб послухати дивовижну гру музиканта. Адже Косенко був феноменальним піаністом. Він залишив по собі десятки творів, які увійшли у золотий фонд української фортепіанної музики. Серед них Альбом дитячих п'єс, на якому зростало багато поколінь юних піаністів. Композитор прожив лише 42 роки. Уже професор Київської консерваторії, Косенко створив симфонічну «Молдавську поему», яку так і не зміг почути. Вона прозвучала лише в наші дні.

Виступав як піаніст з сольними концертами та в ансамблях. В своїй творчості, різноманітній по жанрах і переважно ліричній по характеру, В. Косенко спирався на традиції російської (П. І. Чайковський, С. В. Рахманінов, Н. Скрябін) та української класики (М. В. Лисенко).

„24 дитячі п’єси для фортепіано”

Українська фортепіанна музика для дітей і юнацтва займає визначне місце в педагогічному репертуарі. У створенні її українські композитори набули великого позитивного досвіду. Створений у 1936 році альбом “24 дитячі п’єси для фортепіано” В. Косенка є ніби підсумком перших успіхів українських композиторів у галузі дитячої музики. Глибоко народна музична мова альбому, її простота і ясність, художня опуклість виражальних засобів, органічний взаємовплив піаністичних принципів і композиційних прийомів, різноманітність і близькість образного змісту до дитячого сприймання зближає його з найкращими збірниками дитячих п’єс і особливо з “Детским альбомом” Чайковського, чия творчість була дорога і близька нашому композиторові.

Косенко характерними поспівками, інтонаційно-ритмічними зворотами, поліфонічними прийомами, ладовим строєм української ліричної пісні, думи, танцювальної пісенності тонко розкриває зміст своїх мініатюр. Художній світ ліричних пісень знаходить своє відображення у п’єсах “Пастораль”, “На узліссі”, епічних - в “Українській народній пісні”. Народнопісенні ритмо-інтонації проходять у мініатюри танцювального характеру (“Танкова”). Близька до веснянок музична мова живих картинок дитячого життя, пов’язаних з образами природи (“За метеликом”, “Ранком у садочку”, “Дощик”).

Тональний план “24 дитячих п’єси” сміливий і оригінальний. Косенко, перший в історії вітчизняного фортепіанного репертуару, залучає юного виконавця до сприймання всі 24 мажорних і мінорних тональностей. Він майстерно добирає відповідно до даного образу тональність, що своїм колоритом допомагає його розкриттю. В альбомі природно використані прийоми народної поліфонії. Основну виражальну функцію найчастіше виконує пісенне двоголосся, що чергується з хоровим багатоголоссям або іноді супроводжується органними звучаннями басу. Структурними особливостями музичної форми збірник Косенка близький до згаданих альбомів. Переважна тричастинність природно закріплює в музичних уявленнях і виконавських відчуттях дітей звукові образи. Виразна катиленна “Мелодія” інтонаційно близька до “Української народної пісні”. Співуче легато, пластичне динамічне нюансування, природне мелодичне дихання, епізодичне застосування педалі як засобу звукового забарвлення – ці основні виконавські прийоми розкривають образний зміст мініатюри.

“Казка” Косенка – яскрава, глибока лірико-епічна розповідь. Справді “казковим” є широкий регістровий діапазон твору. Розспівні, “билинно-богатирські”, суворі інтонації проймають ритмічно-мірний рух двооктавної унісонної мелодії у похмурому низькому регістрі на початку п’єси. Особливо напруження поступове нагнітання звучності у другій частині п’єси. Зароджуючись у пісенних унісонах далеко, глухо, на рр у найнижчому регістрі (субконтроктаві) мелодичний рух через терцеві, секвенційні зіставлення вихідних модулюючих акордових груп приходить до загальної кульмінації твору – триоктавного унісону, що пронизливо звучить у високому регістрі. Такої разючої сили регістровий “розворот” майже не трапляється в кантиленних п’єсах фортепіанного репертуару. Усе сказане дозволяє віднести “Казку” до найкращих ліричних п’єс радянського педагогічного репертуару. Російська лірична вальсовість поєднана з інтонаційною характерністю українського побутового романсу, оживає у “Вальсі” Косенка .

Усі ці риси надають великої співзвучності її простоти мелодії “Вальса” в інтонаційному строї якої типово народному, м’яко чергуються звороти гармонічного і натурального мінору. Художнє втілення світу природи мальовничо передане в п’єсах “За метеликом”, “Ранку у садочку”, “Дощик”. Порив радості почувається в п’єсі “ Купили ведмедика ”, емоційно близький до “Новой куклы” Чайковського. Дитячі рухливі ігри знайшли своє відображення в “Скакалочці”, “Балетній сценці”, “Гумореска” – жива картина безпосередньої радості, примхливої впертості. “Петрушка” – завзятий веселий клоун-жартівник з ритмічно загостреними вугластими рухами.

Слова, які композитор з любов’ю вивів на титульній сторінці збірника: “Юним піаністам нашої квітучої Батьківщини присвячую”, знайшли щирий відгук у серцях наших дітей, які полюбили близьку їм музичну мову альбому. “24 дитячі п’єси для фортепіано” Косенка – великий внесок до золотого фонду радянської фортепіанної музики для дітей. Альбом Косенка значно збагачує творче музичне мислення і виконавську техніку юних піаністів. Він став дійовим творчим імпульсом для всього дальшого розвитку національної фортепіанної педагогічної літератури на Україні.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Створення ігрової ситуації

Загадка. Сидить - зеленіє,

Летить - пожовтіє,

Впаде - почорніє. (листок)

Покажіть мені, будь ласка рухи листочків. (грає музика ,українська народна пісня «Танок осіннього листя» муз. Філіпенка)

2. Вокально-хорова робота. Музична грамота.

2.1 Розспівка; музична грамота; напрямки руху мелодії, довгі та короткі звуки:

- співацька постава (хто найкращий у класі?);

- послухайте тишу;

- послухайте перший звук і про себе його заспівайте;

- виконайте поспівку (артикуляція звуку «о», низько опускати підборід-

дя, рука під ним , чітка дикція);

- українська народна пісня « Ой, до нори мишко» (підручник стор.119)

( Який голосок у мишки?, - Високий чи низький? Придумай та заспівай мелодію яка сподобається маленькому мишенятку.)

2.2 Музична грамота:

- напрямки руху мелодії.

2.3 Музичні ребуси:

2.4 Тривалість музичних звуків. Ритмічна вправа з використанням ударно- шумових інструментів.

3.ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

3.1 ( І. Січовик "Ладусі у бабусі")

Долоньки-ладусі,

Де були?

- В бабусі.

- Долоньки-ладусі, що робили в неї всі?

- Бабусю вітали.

(Вітають ручками)

- В хаті підмітали.

(Підмітають)

Дрова рубали.

(Рубають)

- Квіти поливали.

(Поливають)

- Яблука зривали. (Зривають)

- Стіни фарбували.

(Фарбують)

- Їсти готували. (Готують)

- Вечеряли.

(Їдять)

- І спали.

(Сплять)

      Гра « Сумно-весело».

( Малюкам необхідно сидіти при сумній музиці і вставати під веселу композицію).

4. Учитель:

Українці – народ співучий. Кажуть, де українці, там цілий хор. Ще з

малку дитині співають пісні.

Ви вже знаєте, що українську музику можна поділити на професійну та народну.

1. Гра «Збери намисто»

Ук на піс ра род їн на ня ська

Сьогодні ми з вами будемо вивчати українську народну пісню «Ходить гарбуз по городу».

4.1 Робота над піснею:

- Музична ілюстрація мотиву пісні.

- Послухайте , будь ласка, уважно пісню ( виконання пісні вчителем)

- Який характер має пісня?

- Яку роль у створенні пісенного музичного образу відіграють слова?

- Як змінюється динаміка протягом виконання пісні?

- Назвіть дійових осіб.

- Який настрій ? (Весела, життєрадісна пісня).

– Які інтонації переважають у розмові овочів?

- Яким тоном слід співати?

4.2 Словникова робота:

Обізвались (заговорили)

свояки (родичі)

піддержав (підтримав)

перістий (рябий)

бараболя (картопля)

4.3 Вправи на розвиток римування:

 Швидко відшукай риму.

Диня – (господиня).

Буряки – (свояки).

Біб – (рід).

Бараболя – (квасоля).

Огірочки – (дочки).

4.4 Творча робота.

- Склади короткий опис дійових осіб за ілюстраціями в підручнику (стор.23)

4.5 Робота над загадками (показую малюнки).

4.6 Бесіда про овочі.

- Що цікавого дізнався ти про овочі?

(Родина гарбузових (гарбуз, диня кабачок)

Родина пасльонових (картопля помідор)

Бобові (квасоля, горох, біб)

Порівняння квасолі і бобу.

4.7 Перегляд мультфільму «Ходить гарбуз по городу» ( за бажанням

учителя)

4.8 Розучування пісні.

а) виконання пісні з рухами , оцінювання якості виконання, виправлення недоліків;

б) виразне виконання пісні із музичним супроводом ( дзвіночки, трикутник, металофон, бубон, маракаси)

ІV. Релаксація, підсумки уроку.

Гра «Мікрофон»

Що нового ви зрозуміли? Чому навчилися? (- ми зрозуміли ,що музика може в одному творі розповісти і про природу, і про почуття людини)

Про кого дізналися? ( - про композитора В. Косенко)

Вивчили українську народну пісню, ми навчилися малювати мелодію, дуже цікаво було грати на музичних інструментах.

Обов’язково проспівайте вивчену пісню батькам та друзям, розкажіть їм про музичний твір , який ми слухали на уроці. Можливо, хтось захоче передати свої враження в малюнках чи віршах. З нетерпінням буду чекати нашої наступної зустрічі на нашому уроці.

Музичне прощання.

Діти виходять із класу під музику «Гарний танець гопачок»

(сл. Л.Компанієць, муз .А. Філіпенко)

2 клас

Презентація до уроку 2 клас

                                                                     

         Тема: Музичний настрій зимових свят                                                                                                   
УРОК 14    
З  МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА    2 КЛАС

ТЕМА: Музичний настрій зимових свят.

МЕТА: Знаходити й відчувати виражальність і зображальність у музиці зимової тематики; поглибити знання про народні традиції зустрічі Нового року, Дня Святого Миколая; розвивати слухацькі й виконавські навички; виховувати емоційну чутливість до музики, любов до зимової природи.

МУЗИЧНИЙ МАТЕРІАЛ: « Ой хто, хто Миколая любить» - виконання; « То сніжинки, мов пушинки», « Морозець» - повторення; український народний танець-гра «Метелиця» - слухання.

 ТИП УРОКУ: урок поглиблення теми.

ОБЛАДНАННЯ: музичні інструменти, магнітофон, ІКТ, аудіозаписи, ілюстрації, (зимова тема).

                                                                       ХІД УРОКУ

1.Організаційний момент.Вхід учнів до класу під звучання дитячої пісні « Ой летять, летять сніжинки».

     Музичне вітання.

Добрий день, добрий час,

Вже зима іде до нас.

Добрий день, добрий час,

Рік новий спішить до нас!

-Вчитель: Дорогі дітки, давайте ми з вами привітаємось за допомогою музики!

Треба разом привітатись,

- Добрий день!

Дружно, голосно сказати,

- Добрий день!

Вліво, вправо повернутись,

Туди-сюди посміхнутись,

- Добрий день! - 3р.

2.Актуалізація опорних знань.« Музична цікавинка» на матеріалі пісні « Ой летять, летять сніжинки».

Вчитель:

- Діти, згадайте пісеньку, яка звучала на початку нашого уроку, який у не настрій?

-Чи може вона підказати нам направленність нашого уроку, присвяченого музиці зими, її святам та музичному настрою зимових свят?

- Згадайте пісні, в яких є звертання до зими, снігу ( активізація музичного досвіду учнів ).

3.Розспівування

- Ось одна із таких зимових пісень. Упізнайте її за звучанням ( Учитель награє початок пісні « Морозець»)

- Яким є настрій цієї пісні?

Так, ця пісня про початок зими, радасть діточок від її приходу. Певно тому вона написана в мажорі.

- А що таке мажор?

- А мінор?

4.Виконання пісні "Морозець".Молодці, а виконували ми пісню mf, що означає не дуже голосно.

Молодці! А ще давайте пригадаємо пісню

5. Гра « Метелиця».

Вчитель: Перш ніж ми погражємо з вами у гру « Метелиця», я пропоную нам послухати мелодію УНТ « Метелиця».

- Який настрій музики?

Діти, а тепер давайте зробимо з вами коло, оберемо вітра, який буде обирати сніжинку, і взявши її за руку буде кружляти у танку.

Ой на горі метелиця,

Кружить, вертить хурделиця,

Віє вона, повіває,

Малих діток розважає.

6.Робота над темою.

Вчитель:

У нас тепер зима лютує,

Землю снігом засипає,

Та щорік у цю пору до нас

Святий Миколай вирушає.

Він сідає у срібні сани,

Три коники везуть бистрі,

Ангел-візник поганяє,

Ясним світлом місяченько

Їм дороги освітляє.

І зіроньки — чудо-зорі -

Теж освітлюють їм путь

Їдем в гості Миколайко,

Бо його щороку ждуть.

-У багатьох піснях оспівують Святого Миколая. І сьогодні на уроці ми з вами будемо розучувати українську коляду « Ой хто, хто Миколая любить ».

-Давайте послухаємо з вами авторський варіант пісні.

-Як звучить пісня? ( Мелодійно, піднесено).

-Які почуття викликала пісня?

-Давайте почнемо розучувати та виконувати коляду.

( Розучування, слайди, виконання пісні під мінусову фонограму, двічі ).

Вчитель:

Я думаю, що сьогодні ласка Миколая торкнулася до серця кожної дитини! 19 грудня, вставши вранці, кожен з вас під подушкою знайде подаруночок для себе, що освячений думками, усмішкою, любов*ю Чудотворця.

На цій нотці ми закінчуємо наш урок.

В милості лиш добро проростає.

Один про одного подбайте

Добро і ласку іншим дайте,

Вам сторицею віддасться,

Творіть для інших тільки щастя.

7. Підсумок уроку.

-Кому і чим сподобався урок та музика, що звучала?

-Які почуття у вас виникли?

-Чи заспіваєте ви вивчені пісні своїм рідним?

8. Вихід з класу під звучання « Ой летять, летять сніжинки».

5 клас

Музика як вид мистецтва

Урок № 11 .Народні музичні інструменти

Мета:

навчальна :ввести дітей у світ народних музичних інструментів , показати їх самобутність і місце в житті людини , познайомити з прийомами виконавського розвитку в народній музиці; актуалізувати та розширити мистецький тезаурус; уміння відгукуватися на зміну характеру музики і засобів музичної виразності різними прийомами гри на музичних інструментах;

розвивальна :розвивати емоційно-чуттєву сферу; формувати і розвивати творчо активну особистість; формувати навички виконання музики на музичних інструментах; розвивати у дітей тембровий і ритмічний слух, виконавську майстерність, усвідомлення значущості колективного виконання музики, при цьому, не применшуючи значення особистого внеску кожного виконавця; розвивати їх логічне мислення, пам'ять, вміння працювати в групі і індивідуально  ( музичне лото – загадка) та вести мистецький діалог;

виховна :через усну народну творчість (казку), формувати інтерес до української музичної культури; виховувати інтерес до краси звучання народних інструментів різних країн; сприяти формуванню почуття патріотизму.

Тип уроку :комбінований , урок-казка;

Елементи художньо-педагогічних технологій:

проблемно-евристична: забігання вперед та повернення назад, музичне лото – загадка; здоров’язберігаюча: вправа «Хатинка у лісі»; гра на уявних цимбалах; зняття фізичної втоми і нервово - психічних перевантажень; підвищення емоційного тонусу завдяки живій формі слухового і ігрового спілкування учнів з музикою; сугестивна: створення емоціогенної ситуації «Інструменти оживають»; ігрова: вправа «Оркестр» інтегративна: аналогії з творами живопису та літератури; інтерактивна: вправа «Бесіда інструментів»; часткове використання ІКТ: демонстрація мультимедійної презентації, відео-, аудіозаписи за темою уроку; частково - пошуковий метод, метод співучасті, арт-терапевтичний метод (казкотерапія), бесіда, дослідження, показ;

Дидактичне забезпечення, обладнання :посібник, підручник, ноти та тексти: М. Балема «Козацькому роду нема переводу», норвезька народна пісня «Чарівний смичок»; наочне зображення різних народних інструментів; репродукції картини: В. М. Васнецова «Гуслярі»; музичне лото - загадка ( 4 комплекти );  фортепіано, дерев’яні ложки, тріскачки, рубель, качалка, посох дощу, горіхи,гарбуз - маракас, гребінець, трещітка, підкова, дерев’яні палички, дзвіночки, кастаньєти, бубон, цимбали; ноутбук + екран ; записи у форматах mp.3 та mp.4: япон.н. музика «Танець дощу», афр. н. музика «Танець духів», відео «Русь – славна земля», гра на цимбалах, на барабанах, фрагмент х/ф «Тарас Бульба» реж. Володимир Бортко, 2009р.

Мистецький тезаурус :гуслі, цимбали, дзвіночки, рубель, ложки, гребінець, качалка, дощовиця, горіхи, гарбуз – маракас, тріскачки, барабан, тулубмас, підкова, литаври, джембе, японські та китайські барабани, кастаньєти, скрипка, бубон, оркестр, українські народні інструменти, оркестрова партитура.

                                                                     Перебіг уроку

1.Організаційно-мотиваційна частина уроку

Зміст структурних компонентів уроку, методи та засоби їх реалізації

Орієнтація

Вхід під музику «Земля Русская» Єгора Стрельникова – гусляра.

Музичне вітання: «Добрий день, вам, добрий день! В світі музики, фантазії, пісень. Добрим будь, щирим будь! І з мистецтвом - у дивну путь!»

Мотивація

-Дорогі діти! Чи впізнали який народний інструмент зустрів вас на уроці музики? Якої країни це народний інструмент? А хто створював народні інструменти? Навіщо їх створювали?

Гуслі - найдавніший музичний струнний інструмент. Ходили гуслярі по світлу білому і казали про справи давно минулих днів, співали билини…..

Перегляд слайда картини В. М. Васнецова « Гуслярі » (Слайд №1 )

З історії інструмента

Корпус гусел в старовину будувався з дерева явора, чого і називалися вони « яровчати». Розрізнялися гуслі і розмірами. Найбільші мали довжину 85 см, найменші 35,5 см. Назва походить від давньоруського слова «густі » - гудіти. Вони являють собою плоский ящик - резонатор з натягнутими над ним струнами.

На Русі гуслі відомі з XI ст. За формою розрізнялися - крилоподібні і шоломовидні. Зараз поширені три види:

Дзвончаті - звичайно форма трапеції, крилоподібні виконавець тримає їх на колінах.

Щипкові гуслі - вдосконалені прямокутні. Вони складаються з металевої рами на дерев'яних ніжках з натягнутими над нею струнами. Численні струни розташовуються на двох рівнях.

Клавішні - також складаються з металевої рами на дерев'яних ніжках з натягнутими струнами, але в одному рівні. Крім цього над струнами є ящик з системою глушників. Управляють цією системою за допомогою 12 клавіш однієї октави фортепіанної клавіатури. Найчастіше на цих гаслах виконуються акорди.

У народних піснях частіше зустрічаються гуслі «дзвончаті » ймовірно від того, що струни у них були металеві і тембр у інструмента дзвінкий.

Звук гусел заставляв людей затихнути і прислухатись до того, що ж далі відбуватиметься…а в сучасних телепередачах використовують ось такий сигнал, послухайте. /Запис «Приходьте в гості до нас» авт. сл. Ю. Кім, муз В. Дашкевича/

-То куди музика нас з вами запрошує?( Відповіді дітей)

-Правильно! Нас музика запрошує у казку, і сьогоднішній урок ми проведемо разом з нею.

З найдавніших часів люди любили розповідати один одному казки. У кожного народу світу є свої улюблені казкові герої , це - добрі і злі люди, прекрасні принцеси і хоробрі принци. Люблять казку за те, що в ній відбуваються всілякі дива. Я думаю, що ви, дорогі діти, любите і добре знаєте українські народні казки та їх героїв. Назвіть, будь ласка, відомі вам українські народні казки.

Відповіді дітей (діти називають назви народних казок, ілюстрацією підкріплюють свої відповіді).

Цілепокладання

Представлення теми та очікуваних результатів.

А ось казку яку я вам сьогодні хочу розповісти, ви не знайдете в жодній книзі казок. Тому що придумала її для вас я сама. І називається вона так: «Казка про те, як розумні й корисні речі стали музичними інструментами». Ця казка допоможе нам у вивченні теми нашого уроку: «Народні музичні інструменти». На нашому уроці ви не тільки почуєте казку, але і познайомитеся з назвами народних музичних інструментів, почуєте їхні голоси, а також навчитеся грати на них.

Змістовно-діяльнісна частина уроку

Експресивний педагогічний вплив

..Давно це було. На березі річечки, біля лісу стояла хатинка.

Дихально-артикуляційна гімнастика

У хатинки дах з’їхав, давайте поправимо – ой, ой, ой

У нас вийшло – ух-ти, ух-ти, ух-ти

Ліс зашумів – шшш-шшш-шшш

Комарики запищали – дзз-дзз-дзз

Комашки задзижчали -джж-джж-джж

Собачка загирчав – ррр-ррр-ррр

Кішечка потягнулася – повороти з видихом вправо-вліво

Жили - поживали собі в невеликому селі на узліссі біля чистої річечки в дерев'яній хатинці розумні й корисні речі: ложки дерев'яні, рубель, тріскачка, гребінець, дзвіночки, качалка, підкова /демонстрація/. (Додаток мал. №1)Жили вони у великій дружній родині. З раннього ранку і до пізнього вечора розумні й корисні речі працювали, не покладаючи рук разом зі своїми господарями. Дерев'яні ложки варили на кухні борщ та кашу, а потім годували всю родину смачним обідом. Рубель - допомагав господині будинку прати і прасувати білизну, щоб все в родині були чистими і охайними. Дзвіночки - разом з господарем будинку рано вранці виганяли стадо корів і овець на луг, а ввечері, своїм гучним голосом скликали усе стадо додому. Тріскачка - охороняла сади і городи від непрошених птахів, щоб вони не зіпсували урожай плодів і ягід, ритмічно помахуючи тріскачкою, сторож давав тим самим знати, що він не спить, а оберігає спокій мешканців міста чи селища. Гребінець - приводив вранці волосся господарів в порядок. Качалка допомагала господині у виготовленні виробів із тіста. А підкова служила пристосуванням для захисту кінських копит від зношування.

Так і жили вони всі разом до пори до часу.

Примітка: під час розповіді вчитель показує ці музичні шумові інструменти і знайомить учнів з їх тембрами (голосами).

Одного разу в тому сільці з'явилися троїсті музики (демонстрація). Так в старовинні часи на Україні називали мандрівних співаків і музикантів. Вони йшли по вулиці з веселою піснею. А яку пісню про троїстих музик ми знаємо з Вами? ( виконання поспівки )

Бубон, скрипка та цимбали - найкраща музика.

Для дівчаток та хлоп'яток - забава велика.

Все село зібралося, щоб подивитися на веселу гру музикантів. Примітка: слова вчителя у цьому місці супроводжує, музичний супровід у виконанні троїстих музик. В руках музикантів співали, дзвеніли, бринькали і грали музичні інструменти. Були серед них скрипка, бубон, цимбали.

Примітка: короткий розповідь вчителя про ці народних інструментах.

З історії інструментів

Бубен - ударний інструмент невизначеної висоти звуку. Дерев'яний обруч, затягнутий з одного боку шкірою; в отворах обруча парами вільно прикріплені металеві пластинки. Бубен відомий східним слов'янам з найдавніших часів. Особливо широко вони застосовувалися у ратній справі і у скоморохів, мандрівних музикантів. Бубен ратний представляв собою котел з натягнутою шкіряною мембраною.

Скрипка – струнно-щипковий інструмент. Корпус скрипки має овальну форму з округлими виїмками з боків, що утворюють «талію». Округлість зовнішніх контурів і ліній забезпечують зручність гри, зокрема у високих регістрах. Деки мають опуклу форму, утворюючи «склепіння». Геометрія дек, а також їх товщина, її розподіл у тій чи іншій мірі визначають силу і тембр звуку. Всередину корпусу вставляється душа, що передає вібрації через підставку від верхньої до нижньої деки. Без цієї маленької деталі тембр скрипки втрачає жвавість і повноту.

Цимбали (від угорської – сіmbаlоt) – струнний ударний музичний інструмент, який має дерев'яний корпус трапецієподібної форми з натягнутими на ньому струнами. Видобування звуку на цимбалах здійснюється завдяки ударами палички (або колотушки) по струнам.Складається з дерев'яного корпусу, прямокутної, частіше трапецієвидної форми з натягнутими над ним струнами. Верхня дека виробляється із ялини або смереки, нижня — із явора. Існують такі різновиди народних цимбалів:

бурдонові бойківські цимбали: розмір деки 35-45 см прямокутної форми, грають стоячи, тримаючи одною лівою рукою;

гуцульські мелодичні цимбали: розмір деки 60-90 см, грають сидячи або стоячи за наявності спеціального ремня;

подільські цимбали: розмір деки 50-60 см, подібні до гуцульських за формою деки. Репертуар: весільні марші, надобридні, полечки, гопачки, вальси, козачки, народні фокстро, гуцулки до співання, гуцулки до танцю, коломийки тощо. В Україні, як народний інструмент відомі з 17 століття. Зафіксовано використання цимбалів у складі народних ансамблів (троїсті музики) на Гуцульщині (грають мелодію), Тернопільщині, Покутті, Наддніпрянщині (грають супровід), Бойківщині (грають бурдоновий супровід). Сучасне виробництво цимбал побутує на Гуцульщині.

Ігровий прийом «Гра на тренажері – цимбалах»

На партах роздані роздруковані схеми цимбал. Діти, тримаючи в одній руці ручку, а в іншій олівець – імітують гру на цимбалах, вистукуючи цифри 10 - 0, 9 - 0, 8 -0, 7 - 0, і так доходять до цетру – 0 , а потім віддаляються від нього у зворотньому напрямку.

Розумні і корисні речі залишилися вдома, а й до них, долинали звуки завзятої музики і веселі пісні музик, потішання народу. Незабаром настав вечір, і музики попросилися переночувати до господарів тієї самої хатинки, в якій жили розумні і корисні речі. Вважалося великою честю приймати у своїй оселі музикантів. Після вечері, коли гості і господарі поснули, речі вирішили поговорити з музичними інструментами. «Як вам живеться у своїх господарів музикантів?» - Запитали дерев'яні ложки у музичних інструментів. Примітка: у цьому місці має звучати музичний супровід - тембр цимбал.

«Весело живеться », - відповіли цимбали, весело. «Скрізь буваємо, піснею дзвінкою народ потішається ».

«А ми, ніколи далі свого села не бували», - відгукнулися тріскачка, дзвіночки, гребінець, ложки. Примітка: у цьому місці бажано використовувати запис тембру скрипки. (Додаток № 5) Тут у розмову вступила скрипка. «За пісні та за танці веселі люблять нас на Україні. Скрізь зустрічають та радіють. Ми, своєю музикою, людям радість приносимо!». «Ой!», - Вигукнув рубель. «Як би і нам, хотілося теж всім людям радість приносити». «Тоді давайте разом з нами по білому світу подорожувати. Разом, у нас ще веселіше та краще музика звучатиме стане» - проспівали скрипка та цимбали, а бубон радісно задзвенів. Так і вирішили з тих пір розумні й корисні речі стати музичними інструментами, щоб не тільки користь людям приносити, а й радість їм дарувати.

Створення колекції перетворення «Як розумні й корисні речі стали музичними інструментами» (пошуковий метод)

Дзвіночки (демонстрація)і донині радують своїм звучанням людей під час виконання святкових пісень, наприклад , колядок та щедрівок. А ще дзвіночки часто згадуються в українських піснях, особливо, як описуються гарні дівочі голоси, порівнювані з дзвіночками: Оре плужок попід, лужок, Мила воли гонить. Ой, як крикне на волоньки, Як дзвінок задзвонить.

Ложки дерев'яні (демонстрація - )ударний музичний інструмент, що складається з двох дерев'яних ложок, з видовженими ручками (в старовину з підв'язаними на них бубонцями). Частіше в оркестрах використовуються звичайні супові дерев'яні ложки. Звук проводиться шляхом удару ложки об ложку. У іспанців є прототип російських ложок – кастаньєти, вони бувають різної форми. (демонстрація)

Трещотка - ударний музичний інструмент, що складається з нанизаних на шнур або дріт дерев'яних пластинок. При струшуванні вони дають різкий клацальний звук.

Дерка́ч, також відоме як - народний шумовий інструмент, звук видобувають обертанням. Деркач ще називають в народі тріскачкою. Роблять його самотужки, із пластинок дерева твердої породи, потім встромляють в дерев’яний стрижень та обертають. Звук виходить тріскучий, такий же як і в Рубля та качалки. (Додаток № )

За формою рубель — це дерев’яний брусок завдовжки 700—800 мм, ширина якого 100—130 мм, товщина 25—30 мм, що має одну зубчату поверхню. Коли не було ні електричної праски, ні навіть металевої, рубель і качалка застосовувалися для прасування виробів з домотканого полотна.

Досить було потягнути качалкою по зубцях рубля, як вибивався специфічний тріскучий звук. А якщо рубель і качалку брала в руки людина, що мала музичний хист, то вона могла «вистукати» такий ритмічний малюнок, під який хотілося й потанцювати. У Центральній Україні ці речі побуту перетворюються в музичні інструменти на третій день весілля, коли музикантів уже немає, і гості починають «циганити», кумедно переодягнувшись, розігрувати різні гумористичні дійства. В цей час гості наспівують різні танцювальні мелодії, а рубель і качалка виконують роль акомпануючого інструмента. Рубель з качалкою можна побачити й почути в самодіяльному чи професійному фольклорному ансамблі, де ці речі задають і утримують жвавий темпоритм, вносять народний колорит, елемент гумору. 

Підкова - високий ритмічний дзвінкий інструмент, по якому били паличкою. Це — прообраз сучасного трикутника в симфонічному оркестрі.

З тих самих пір, подорожують вони разом великою дружною сім'єю. І сім'я їх стала називатися - українські народні інструменти .

А господарі, побачивши дивину, вирішили змайструвати ще музичні інструменти. Біля річечки набрали піску та гальки, зробили трубку з ялини, наповнили її, а по всій довжині всередині труби в спіралеподібні порядку розташували тонкі колючки перекотиполе. При перевертанні інструменту наповнювач пересипався з одного кінця в інший, стикаючись з внутрішніми «перешкодами» видавав при цьому звук, схожий на шум дощу, струмка, водоспаду (демонструє вчитель ). Цей інструмент називають дощовицею.

На грядці заховався гарбузик й висох, а усередині у нього так само висохли зернятка. Коли господиня взяла його до рук, то почула приємний шум. Так народився шумовий овочевий інструмент - маракаси. (демонстрація)

Давно вже немає на світі ні того сільця, ні дерев'яної хатинки, ні троїстих музик, а музика у виконанні українських народних інструментів продовжує звучати і приносити радість всім, хто її чує. Аудиозапис звучання українських народних інструментів.

А казка наша триває. Не відразу навчилися музичним премудростям в оркестрі рубель, ложки, тріскачка. Дізналися вони, що всі інструменти розмовляють між собою особливою мовою. А називається та мова - оркестрова партитура (демонстрація). Якщо, музичний інструмент не навчиться розмовляти і розуміти цю мову, то музика не вийде красивою і ладною.

Музиканти - народ творчий . Кожен раз, виконуючи музичну мелодію, вони намагалися трохи змінити її, додавши в неї нові музичні фарби. Для цього вони використовували голоси інструментів, що раніше не звучали, змінювали ритмічне супровід мелодії, виконували її в різних регістрах .

Таке повторне виконання мелодії із змінами в музиці, називається – варіацією.

Вокально-хорова робота

-Давайте пригадаємо пісні, у яких розповідається про гру на музичних інструментах та про пісню.

«Веселий музикант», «Антошка» ,«Узяла лисичка скрипку» ,«Про жабок та комара» ,

«Гарний танець гопачок» ,«Козацькому роду нема переводу», «Чарівний смичок»

Одягаємо співацьку поставу. Розспівування:

-закритим ротом проспівати звук «м-м-м» - legato;

-імітація козацьких вигуків «гей-гоп-гей!» - non legato;

-на початковому мотиві пісні «Козацькому роду нема переводу» проспівати «мі,ме,ма,мо,му» та «бі,бе,ба,бо,бу» - staccato.

-прийом «Козацька мішень» - удари голосом на звуках «мі,ме,ма,мо,му» та «бі,бе,ба,бо,бу»

Вправи виконуються в межах квінти, секвенцією по півтонах вгору та вниз.

Музикування з виконанням пісні «Козацькому роду нема переводу»

На вступі до пісні хлопчики імітують клацання копит ударами паличок, дерев’яних ложок та горіхів, а дівчатка – відбивають пульс дзвіночками. Пульс у куплетах відбивається ударами по підкові (трикутниках). В приспіві на вигуку «Гей» виконується гліссандо качалкою по рублю та супроводжується вертінням тріскачки, а весь приспів супроводжується звучанням шумових ударних інструментів.

Поява неочікуваного гостя – хлопчика Петрика – героя з казки «Чарівна скрипка», який прийшов послухати і оцінити виконання пісні п’ятикласниками, приніс винагороду.

Музикування з виконанням пісні «Чарівний смичок»

Використовуються ті ж інструменти. Імпровізують учні. Виконання пісні емоційно передаючи зміст тексту по ролях: автор, музикант-старичок, багач. Петрик дякує за пісню і дарує найкращим учням-виконавцям, музикантам - імпровізаторам музичне серце, люб’яче музику.

Цікавинка:

Невід’ємною частиною музики різних народів є барабани. Прості у виготовленні, ці інструменти не вимагають особливих навичок гри, тому існують у сотнях різновидів. Бубни, барабани, тулумбаси, що нагадують литаври, входили до складу полкової музики війська запорізького. Відео фрагмент х/ф «Тарас Бульба». (Додаток № 6 ) Зупинка кадру – як козаки б’ють в тулумбаси. Звернути увагу на розміри музичного інструмента.

Попробуємо попасти уявно в Африку, де живуть люди, які вірять, що музика – найкращий засіб змусити богів відгукнутися на людські прохання. Так як і ми вони дзвонять у дзвіночки, щоб захистити помешкання від привидів, чаклуни б’ють у барабани, викликаючи добрих духів. Складні барабанні ритми супроводжують пісні і танці. У деяких африканських країнах барабани і досі використовуються як «телефони». В Африці поширений барабан джембе, який виготовляється зі шматка дуже твердого дерева, на який зверху натягнута шкіра кози. Інструмент вважається священним, бо він володіє енергією, яка змушує людей танцювати.

Експресивний педагогічний вплив

Заплющіть очі (пошепки)…уважно прислухайтесь до звуків (інтригуюче)…уявіть, що ви пливемо по Атлантичному океані (підсилюючи емоційність голосу)…звучить «Мелодія» М Скорика, (Додаток №7 ) а діти і вчитель грають посохом дощу, на овочевому маракаси, сипучих музичних інструментах – імітуючи звук води, що б’ється об борт корабля……зараз перед вами з’являться (витримавши паузу)…(починається демонстрація африканського «Танцю духів»)…справжні африканці!!! (Додаток № 8)

Пропоную відправитись до країни Сходу – в Японію, де надзвичайно поширені барабани різної форми, на яких грають паличками, колотушками, або просто руками. Заплющіть очі (пошепки)… уявіть, що ви пливемо в Індійському океані (підсилюючи емоційність голосу)…звучить музика, діти і вчитель грають посохом дощу, на овочевому маракаси, сипучих музичних інструментах – імітуючи звук води, що б’ється об борт корабля……зараз перед вами з’являться (витримавши паузу) …справжні японці- барабанщики!!! (демонстрація відео гри на японських барабанах).

Результативно-рефлексивна частина уроку

Рефлексія Ігровий прийом «Музичне лото-загадка»

Діти! Ви сьогодні познайомилися з народними музичними інструментами. Дізналися історію їх появи і значення в житті людини, почули їхні голоси, навчилися грати на них. А тепер, я пропоную вам згадати, як називаються музичні інструменти, про які ми з вами говорили на уроці . Зробити це нам допоможе музичне лото - загадка . На ваших партах лежить набір картинок - карток і ігрове поле . У віконцях ігрового поля вписані загадки про музичні інструменти. Ваше завдання правильно підібрати загадку до зображення на картці. А потім , ми всі разом перевіримо, що у вас вийшло.

Ну що, перевіримо ваші відповіді? Подивіться на правильне розташування картинок - карток у нашому музичному лото.

Наш казковий урок підійшов до свого завершення. Казка сьогодні була весь урок з нами. Вона розповідала нам про оркестр народних музичних інструментів, вчила розуміти особливу мову музичних інструментів - оркестрову партитуру. Казка допомогла вам виконувати музику по- різному, а також зазирнути ……..(закінчують діти). За допомогою казки ви навчилися слухати і розуміти музику, бути уважнішими і добрішим по відношенню один до одного, і мені здається, що ми повинні сказати казці сьогодні «спасибі » за те, що вона нас багато чому навчила.

Домашнє завдання:

♫провести дослідження щодо походження народного інструмента, який вас найбільше зацікавив і сподобався;

♫підібрати пісню, у якій співається про музичні інструменти;

♫створити ілюстрацію народного інструмента, що запам’ятався найбільше.

Підсумок уроку

Своїм корінням народні музичні інструменти сягають часів сивої давнини. Народні музичні інструменти – це яскрава сторінка історії музичної культури кожного народу. Вони виявляють багатство його душі, свідчать про високу матеріальну та духовну культуру.

Музика, як сонце, гріє нам серця, І чого не зможеш словом досягти,

Їй нема початку і нема кінця. В музиці розкажеш щиру правду ти.

Оцінювання роботи учнів на уроці. До побачення! Дякую за творчу співпрацю. Хай щастить!!!

Вихід з класу під звучання оркестру народних інструментів.

Додатки до уроку.

Музичні побутові інструменти: гарбуз – маракас, дерев’яні ложки, трещітка, рубель, дзвоник, гребінець, чесало, качалка. 

7 клас

Конспект уроку музичного мистецтва 7 клас

Тема: Вічні теми

Мета: ознайомити з жанром програмної увертюри на прикладі творчості П.І. Чайковського.

Завдання:

Навчальні : вчити дітей порівнювати музичні жанри (соната, увертюра), відображення ними навколишнього світу;акцентувати увагу на значенні реальних цінностей.

Розвивальні : розвивати вокально-хорові навички, музично-ритмічний слух під час колективного виконання пісні;аналізувати образний зміст та звучання музики;через сприйняття лірично-драматичних образів розвивати інтерес до класичної музики.

Виховні: виховувати патріотичні та естетичні почуття, співочу культуру;формувати інтерес до музики, зокрема до творчості П.І. Чайковського.

Музичний репертуар: П.І. Чайковський увертюра-фантазія «Ромео і Джульєтта», Г. Татарченко «Гей ви, козаченьки».Відео-фрагмент кінофільму Ф. Дзеффіреллі «Ромео і Джульєтта» , фотоілюстрації з життя та творчості П.І. Чайковського .

Технічне обладнання: ноутбук, проекційний екран, музичний центр, фонохрестоматія.

Матеріали: музична скринька, портрети В. Шекспіра, Г. Татарченка.

                                                                   ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина.

1. Вхід учнів до класу під пісню Г. Татарченко «Гей ви, козаченьки».

2. Музичне вітання:

Діти : Завітайте всі до нас

Тут співає сьомий клас.

Учитель: Добрий день!

Учні: Добрий день!

ІІ. Оголошення теми уроку

Учитель: Сьогодні на уроці ми розглянемо цікаву тему. Це Вічна тема , тема кохання, боротьби, перемоги, дружби.Дізнаємось про історію створення увертюри – фантазії П.І. Чайковського «Ромео і Джульєтта».Обговоримо та проаналізуємо сторінки життя композитора П.І. Чайковського.

ІІІ. Основна частина.

Учитель: Але спочатку пропоную вам провести ділову гру «Дуель»

Клас поділимо на дві команди , дві родини за п’єсою В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Перша команда – це родина Монтеккі. Друга команда – це родина Капулетті.

Ділова гра «Дуель»( 2 команди по черзі ставлять одна одній запитання, пов’язані з темою уроку і відповідають на них.)

І Команда Монтеккі                                         ІІ Команда Капулетті

 1.Що таке увертюра?                                        

 1.Увертюра ( у перекладі з латини      від  початок)   оркестрова п’єса, що є                вступом  до балету, вистави, опери, кінострічки.

2.Музична драматургія – втілення в музиці драматичного розгортання дії, що визначає форму, композицію і засоби виразності музично – драматичного твору.(опери, балету, ораторії)

2. Музична драматургія – це …?

3.Узагальнене відтворення засобами музичного мистецтва явищ дійсності та духовного світу людини це …?

3.Це музичний образ.

4.Це кода

4.У перекладі з італійської це «хвіст», закінчення, заключна частина музичного твору, або його частини?

5.Визначте що таке музична форма? Які ви знаєте музичні форми?

5.Музична форма – це композиція музичного твору, структурна побудова . Форми бувають одночастинна, 2-частинна, 3-частинна, сонатна, куплетна, варіаційна.

6.Сонатна форма – музична форма, що ґрунтується на розвитку 2-х контрастних тем у різних тональностях

6.Поясніть, що таке сонатна форма?

7.Головна і побічна теми це…?

7.Головна мета має інтонаційний зміст і значною мірою визначає характер усього твору. Побічна тема не менш важлива, ніж головна. Історична назва виникла внаслідок того, що виконувалась не в головній тональності, а в «побічній».

8.Хорал - співи лютеранського церковного обряду.

8.Що таке хорал?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: Мабуть не знайдеться жодної людини, яка б не знала зворушливу і трагічну історію кохання Ромео і Джульєтти. Пристрасне і вірне кохання, затьмарене тягарем родової ворожнечі, становить драматургію трагедії «Ромео і Джульєтта» англійського драматурга і поета Вільяма Шекспіра, котрий жив 400 років тому. Ця трагічна історія відгукнулася у різних творах мистецтва: балет С. Прокоф’єва, увертюра П.І. Чайковського. Лише опер на цей сюжет написано 14. Драматична симфонія Г. Берліоза, скульптура О.Родена. Події трагедії розгортаються в італійському місті Верона.

(Учням пропонують розглянути фотоілюстрації італійського міста Верона).

Родова ворожнеча розділяє дві старовинні шляхетні сім’ї – Монтеккі, до якої належав Ромео і Капулетті, до якої належала чарівна Джульєтта. Закохані гинуть, не маючи змоги подолати міжродову ворожнечу.

У всі часи кохання містило у собі доброту, ніжність, здатність змінити людину та її життя, надихнути на велику справу і самопожертву.

Учител: Пропоную переглянути кадри з кінострічки «Ромео і Джульєтта» режисера Франко Дзеффіреллі 1968р. У головних ролях Олівія Хассі, Леонард Уайтінг.

Учні дивляться фрагмент кінострічки

Учитель: Симфонічний оркестр має багатющі виражальні можливості. Тож сьогодні, діти, ви послухаєте твір і переконаєтеся у силі симфонічного оркестру, який розповість про трагічну любов двох закоханих – це увертюра П.І. Чайковського «Ромео і Джульєтта».

Але спочатку відкриємо музичну скриньку, знайдемо в ній чарівну книжку і послухаємо розповідь, яку приготували учні з пошукової групи, про геніального російського композитора П.І. Чайковського.

(Під час розповіді на проекторі учні продивляються фотоілюстрації з життя та творчості композитора).

1.Учень : Петро Ілліч народився 25 квітня 1840року у Воткінську, де його батько був управителем заводу. Мати Чайковського добре співала і хлопчик з раннього дитинства любив слухати її спів.

Великою подією в дитинстві була поява в їх домі оркестрини (механічний інструмент, що передає гру оркестру) Маленький Петя годинами міг слухати музику і потім підбирати почуті мелодії на фортепіано. Хлопчик був дуже вразливим. Особливо велике враження справляла на нього музика. Одного разу після довгого слухання музики він втік у дитячу кімнату і розридався. «О, ця музика, музика…Звільніть мене від неї. Вона в мене ось тут» - ридав він, показуючи на голову – «вона не дає мені спокою».

2.Учень: Коли Петру пішов десятий рік ,його відвезли в Петербург в училище правознавства. Після закінчення училища, Чайковський поступив на службу в міністерство юстиції. В роки перебування в училищі Чайковський не залишав занять музикою. Петра Ілліча не приваблює світське життя, він серйозно вивчає теорію музики. У 1862р. Чайковський поступив у консерваторію в Петербурзі. А в 1863р. він залишив службу у міністерстві і цілком віддався музиці. Через три роки , за які він закінчив Петербурзьку консерваторію,переїхав в Москву, куди його запросили для викладання теоретичних предметів у консерваторії, що відкрилась там. Чайковський викладав у Московській консерваторії 11 років. Найближчим його другом був організатор і директор Московської консерваторії Микола Григорович Рубінштейн.

3.Учень: Педагогічна праця була тягарем для Чайковського, тому, що відвертала його від основної мети – написання музики. Все-таки за цей період написав багато різноманітних творів: три симфонії, три квартети, увертюру-фантазію «Ромео і Джульєтта»,перший фортепіанний концерт, балет «Лебедине озеро» та інші. Вершина творчості цього періоду геніальна опера «Євгеній Онєгін», 4 симфонія. У 1877 Чайковський їде за кордон на лікування. До педагогічної діяльності він більше не повертається, присвячує своє життя тільки творчості.

За 10 років створює 5 симфоній, фортепіанний цикл «Пори року», опери «Мазепа», «Чародійка», «Пікова дама», «Іоланта», балет «Спляча красуня», «Лускунчик2 і багато інших творів.

4.Учень: Останнім твором Чайковського, його «лебединою піснею» була Шоста «Патетична симфонія», написана ним влітку 1893 року. У жовтні цього ж року вперше була виконана ця симфонія під керуванням самого композитора в Петербурзі.

25жовтня 1893 року після раптової нетривалої холери П.І. Чайковський помер.

Творча спадщина композитора величезна: 9 опер, 3 балети, 6 симфоній, багато оркестрових творів, романси, фортепіанні п’єси, три квартети, увертюри-фантазії та багато, багато інших творів.

Із музичної скарбнички:

Улюблена пора року Чайковського - весна, улюблена квітка – конвалія. Улюблений пейзаж – зимовий. Улюблені композитори – Моцарт і Глінка. Найкращі люди – діти. Улюблена симфонія – Шоста. Найкраще місце в будинку – балкон.

Учитель : Чайковський творив майже у всіх жанрах музики , в кожному з яких сказав нове слово геніального митця. Сьогодні ви переглянули фрагмент фільму «Ромео і Джульєтта». А зараз я пропоную прослухати Увертюру-фантазію «Ромео і Джульєтта» П.І. Чайковського – це симфонічна і одночасно п’єса на сюжет В. Шекспіра.

Ця увертюра - фантазія написана в сонатній формі.

Розгляньте схему на дошці

Кода

Реприза

Розробка

Експозиція

Вступ

Сонатна форма

Головна тема

Побічна тема

ВСТУП – починається з музики, що схожа на старовинний церковний хорал, спокійний і покірливий.

Чайковський наче знайомить нас з ченцем Лоренцо – наставником і заступником Ромео і Джульєтти. Одиноке тихе звучання кларнетів і фаготів переривається скорботними інтонаціями скрипок і альтів, що вносять відчуття напруженого чекання.

При повторному проведенні початкової теми музика світлішає і водночас звучить схвильованіше, імпульсивніше, переходячи в експозицію.

ЕКСПОЗИЦІЯ –

ГОЛОВНА ТЕМА – тема кривавої ворожнечі двох сімей – Монтеккі і Капулетті. Після короткого затишшя звучить ПОБІЧНА ТЕМА – тема кохання, ніжного і беззахисного ( образи двох юних героїв трагедії Ромео і Джульєтти).

У РОЗРОБЦІ - взаємодія теми ворожнечі та вступного хоралу. Тема ворожнечі лунає ще запекліше, а тема хоралу перетворюється на образ грубої сили.

РЕПРИЗА – у репризі ми чуємо тему кохання, що розростається, звучить ніби гімн Любові. Коли добігає кінця розвиток репризи – добігає кінця трагічна розв’язка всієї драми.

КОДА – кульмінаційний момент напруженої боротьби та її трагічної розв’язки. Кода починається різким зривом теми кохання та проникненням в її музику елементів головної партії. Заключний епізод коди – «картина траурної ходи» на її фоні звучить спотворена тема кохання, як образ насильно зруйнованого щастя. Звучить хорал, проникне ний співчуттям і примиренням. Але запізно. Судорожні акорди всього оркестру нагадують про злобні пристрасті, що призвели до загибелі юних закоханих, підтверджуючи заключні слова трагедії: «Сумніших оповідей не знайдете, ніж про любов Ромео і Джульєтти».

Слухання музики (експозиції увертюри-фантазії «Ромео і Джульєтта» П.І.Чайковського).

Запитання для бесіди:

Скільки тем – образів чутно в експозиції?

Вони є контрастними чи доповнюють одна одну?

Звучання яких інструментів нагадує музика вступу?

Яким є характер головної та побічної тем?

На який розділ сонатної форми(вступу, експозиції, репризу або коду) припадає кульмінація твору?

Вокально-хорова робота.

Учитель: до вічних тем ми відносимо сторінки героїчного минулого в історії українського народу. На початку 16 сторіччя зароджується козацтво. У середині того ж сторіччя формується Запорізька Січ – оплот козацької вольниці. Козаки взяли на себе обов’язок захищати українські землі від усяких нападників. Слава про козаків живе, народ створює про них пісні, прославляє козаків, їх ватажків. Ми продовжуємо вивчати сучасну пісню «Гей ви, козаченьки», яку створили композитор Геннадій Татарченко і поет Вадим Крищенко

Співаємо : «Веселий Канон». Сл. П. Кашаєв, муз. В. Кондратьєва.

Продовження розучування пісні «Гей ви, козаченьки» Г. Татарченка.

(Робота над виконавським розвитком : широко, співуче, передаючи героїчний характер, темп, характерний для розміру 4/4, а також пунктирний ритм.)

V. Підсумок уроку.

Учитель :Працюючи над увертюрою-фантазією «Ромео і Джульєтта» Чайковський писав: «І все одно справжня любов сильніше за все: сильніша за ненависть, сильніша за саму смерть… І я покажу, обов’язково покажу, що на світі існує саме таке кохання…» І йому це вдалося!

Якби ми не читали В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», не знали назву симфонічної увертюри-фантазії П.І. Чайковського, усе одно відчули б у геніальній музиці церковний хорал, атмосферу боротьби, епізоди, сповнені прекрасного кохання, сумне розв’язання трагедії. Твір Чайковського справляє глибоке враження, допомагає нам замислитися над тим, що таке любов, ненависть, ворожнеча, дружба, життя, смерть.

Тож світ прекрасний, якщо існують такі почуття, така музика!

Домашнє завдання : Переглянути кінострічку за мотивами трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта».